Wystawa : Warszawa z lotu orła - Ukraina 2008/2009 | Варшава с Высоты Орлиного Полета | Варшава з Висоти Орлиного Польоту : SAMPER

Polski

Русский

Українська

Drukuj

Варшава з Висоти Орлиного Польоту

Алея Цікавих Пристрастей

Алея Емоційна

Алея Просторова

Cимволом Варшави православної є дуже характерна, яку можна упізнати у просторі міста, православна церква та кафедра митрополита Святої Рівноапостольної Марії Магдалени. Церкву збудовано в візантійському стилі у другій половині XIX віку, оскільки неподалік знаходився центр східних товарів та Петербурзький вокзал – перша станція Варшавсько-Петербурзької залізниці. Перше, що бачили у чужому місті гості зі сходу, коли виходили з вокзалу, була церква, і ця картина для православних сердець була наймиліша. Десь приймаються найважливіші рішення, пов’язані з життям православної церкви у Польщі.

Феномен варшавських двориків та польського менталітету – каплички. Вони стоять у центрі старих дворів, висять на деревах, скриваються в нишах та в еркерах домів. Ще сьогодні, особливо в травневі дні, навколишні мешканці збираються разом перед капличками для спільної молитви. Одну з таких капличок видно на фотографії. Знашли? Хай це завдання стане тестом на спостерегливість та вміння аналітично мислити.

В цьому місці, у 1979 році, папа римський Іоанн Павло II промовив історичні слова: «Закликаю я, син польської землі, та одночасно я, Іоанн Павло II, папа римський, закликаю з самої глибини цього тисячоліття, закликаю напередодні свята Зіслання, закликаю разом зі всіма вами: хай зійде Дух Святий та відновить обличчя землі. Цієї землі». Ці слова започаткували великий національний підйом, виникнення «Солідарності», рух за незалежність у сусідніх державах, суспільну, економічну та політичну перебудову Центральної Європи. Але – мистецтво не в тому, щоб розпалити революцію, а в тому, щоб постійно підтримувати та розвивати її досягнення pro publico bono.

Люди існують доти, поки в наших серцях заховується пам’ять про них або принаймні стоять їм пам’ятники.

На фото: пам’ятник польським пілотам, які загинули на фронтах Другої світової війни. Пам’ятник поставили живі ще сьогодні їх друзі та родичі. Це один з нечисленних пам’ятникiв у Варшаві, архітектурну форму яких видно з верхнього ракурсу.

Варшавське повстання 1944 року – це одна з найдраматичніших сторінок історії міста. Знищене було й місто, та й еліта польської молоді, яка боролася за вільну Польщу. Кожна річниця повстання все ще залишається у пам’яті. Щорічно першого серпня, о 17.00 годині, в річницю початку повстання, місто замирає на хвилину, вшановуючи пам’ять про загиблих.

На фото: символічний вівтар в пам’ять про 60 річницю початку Варшавського повстання.

Великий оркестр святкової допомоги – це одна з найбільших в світі щорічних добродійних акцій, організованих для подання допомоги маленьким пацієнтам. Автором ідеї є Юрек Овсяк.

На фото: XIV Фінал Оркестра на майдані Дефілад, який закінчується хеппенінгом - в нічне небо взлітають вогни феєрверка. Ідея заходу, безкорисливість, спонтанна участь сотен тисяч молодих людей та тривалість свята – це феномен не тільки в масштабах Польщі.

Може скластися, що на прогулянці вулицямм Варшави ми раптом несподівано для себе потрапимо до Риму часів Нерона та перших християн. Таке могло би відбутися, якщо б ви потрапили на зйомки фільму Єжи Кавалеровича за повістю Генрика Сенкевича „Quo vadis”, відомої в усьому світі. За свою літературну діяльність Сенкевич у 1905 році отримав Нобелевську премію.

Це невеликий майдан, розташований в популярному, чудовому місці Варшави на скраю варшавського склону. В центрі майдану – фігура поета. Це Тарас Григорович Шевченко – великий українець, прекрасна людина. Його патріотизм виразився у поезії, драмах, в живописі, а в кожному з творів, незалежно від форми, звучить любов до прекрасної, великої, вільної та гордої України. Могила Шевченка під Каневом є національною святинею.

Королівські Лазенки стали свідком освідчення в гарячому почутті серед морозної зими. Символічне серце, витоптане в снігу, можливо, відкрило серце обранки.

Варшава, яка виринає з ранішньої осінньої мгли, – це таємничий, просто казковий світ шкляних гір, на вершинах яких, як у казках, повинні жити полонені принцеси в очікуванні своїх рятівників. Сучасних принцес вже звільнено, вони займають керівні посади в реальному та безмежному світі бізнесу, але, незважаючи на це, все ще мріють про когось, для кого вони могли би стати власне такою казковою принцесою. Мрії та казковий образ у раціональній дійсності несподівано стали ходовим товаром.

Алея Цікавих Пристрастей

Алея Просторова