У Варшаві одна з вулиць носить ім’я Стефана Банаха – львів’янина, творця функційного аналізу, який дав перше аксіоматичне визначення простору, названого пізніше його ім’ям (простір Банаха). З Варшавою пов’язани Бенуа Б. Мандельброт - творець фрактальної геометрії та хаосу - та Вацлав Серпінський. Геометричні фрактальні візерунки надзвичайно підходять для перенесення їх в реальний простір та для збудування за їх планом, напр., нового району. Варшава могла би отримати сучасний символ міського простору, який би пізнавали у цілому світі, значно більш високого рівня, ніж брила Палацу культури або пальма на круглому майдані. Це був би істотний та легко пізнавальний елемент простору столиці.
На фото: історичний фрактал, який називають килимом Серпінського. Варто звернути увагу, що поле поверхні килима Серпінського дорівнює О. Нульове поле дозволило би звільнити мешканців від податку на землю?