Алея По – сусідськи

(Рондо Часу)

Яким би образом ви не дивилися на Варшаву з боку, щоб її зрозуміти, треба подивитися на неї ще зсередини, з самого серця – з варшавських старих двориків, що зникають. Колись кожний з них жив у своєму власному ритмі. Більша частина двориків, разом із мешканцями домів, була знищена під час останньої війни та в післявоєнний період. Сьогодні ще можна зустріти такі замкнуті двори – криниці у самому центрі Варшави, напр., на вул. Познанській, але внаслідок суспільних змін живуть десь вже зовсім інші люди, з іншим менталітетом. Єдине, що ще є можливе, - це перегортати спомини, написані на пожовтілих аркушах щоденника, прочитати підписи на фотографіях таких само старих, як і ці дома. Та з цього ракурсу також можна дивитися на сучасність.